63х47х26 см, aluminum, acrylic, 2024
Присутність — як подих, що не лишає сліду, але змінює повітря навколо.
Тканина — межа між зовнішнім і внутрішнім, між тілесним і духовним. Портрет прихований під червоною тканиною, стає не зображенням людини, а її відбитком у пам’яті, у відчутті, у тиші. Форма присутності, яка не прагне бути пізнаною до кінця. Замість конкретної особистості ми бачимо ідею, відчуття, тінь присутності.
Це відображення того, як часто справжнє “я” ховається за соціальними, емоційними або культурними “тканинами”.
Червоний – це енергія, пристрасть, інстинкт, життя у своїй сирій, інтенсивній формі. На його фоні блакитні квіти виглядають майже нереальними, як видіння чи спогад. Вони — як спроба зберегти чистоту серед бурі емоцій, або як знаки надії й тиші в людському досвіді, що часто забарвлений болем і пристрастю.
М’який, але промовистий контраст: тендітні символи тиші, внутрішнього світла, які проростають крізь глибокі шари емоцій і досвіду.
Присутність – тінь емоцій, де видимий і прихований сенси співіснують у формі, що сама визначає межі свого розкриття.